Червоне і оброблене м’ясо: що сказала ВООЗ і скільки можна

Оновлено: Редакція Well Day Media
Друзі на пікніку смажать овочі й рибу на шампурах, лише кілька ковбасок
КороткоМіжнародне агентство з дослідження раку (МАІР ВООЗ) віднесло оброблене м’ясо — ковбаси, сосиски, бекон, шинку — до канцерогенів групи 1, а червоне м’ясо — до групи 2A, «ймовірно канцерогенне». Кожні 50 г обробленого м’яса на день пов’язані з приблизно на 18% вищим ризиком раку товстої кишки. Оброблене м’ясо також пов’язане з вищим ризиком хвороб серця і діабету.

Головне

Що вирішило МАІР

У 2015 році робоча група з 22 експертів Міжнародного агентства з дослідження раку оцінила понад 800 досліджень. Висновки (Bouvard et al., 2015):

Серце і діабет

Метааналіз показав, що кожні 50 г обробленого м’яса на день пов’язані з на 42% вищим ризиком ішемічної хвороби серця і на 19% — діабету 2 типу. Необроблене червоне м’ясо в цьому аналізі не було суттєво пов’язане з ІХС чи діабетом (Micha et al., 2010).

Що рекомендують

Комісія EAT–Lancet радить обмежувати червоне м’ясо і віддавати перевагу бобовим, рибі, птиці й горіхам як джерелам білка (Willett et al., 2019).

Практично

  1. Ковбасу на бутерброд замініть хумусом, яйцем, сиром чи запеченою куркою.
  2. Робіть 2–3 дні на тиждень без м’яса з бобовими.
  3. Червоне м’ясо — менші порції і рідше.
  4. Не обсмажуйте м’ясо до обвуглення.

Часті запитання

Чи означає група 1, що ковбаса така ж небезпечна, як куріння?

Ні. Група означає силу доказів того, що речовина може спричиняти рак, а не величину ризику. Куріння значно небезпечніше.

Скільки червоного м’яса можна?

Багато організацій радять не більше 350–500 г готового червоного м’яса на тиждень і якомога менше обробленого.

Джерела

  1. Bouvard et al. (2015). Carcinogenicity of consumption of red and processed meat. The Lancet Oncology 16(16):1599-1600. doi:10.1016/S1470-2045(15)00444-1
  2. Micha et al. (2010). Red and Processed Meat Consumption and Risk of Incident Coronary Heart Disease, Stroke, and Diabetes Mellitus. Circulation 121(21):2271-2283. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.109.924977
  3. Willett et al. (2019). Food in the Anthropocene: the EAT–Lancet Commission on healthy diets from sustainable food systems. The Lancet 393(10170):447-492. doi:10.1016/S0140-6736(18)31788-4

Матеріал підготовлено відповідно до нашої методології і узгоджено з принципами медицини способу життя. Він має освітній характер і не замінює консультацію лікаря.

Читайте також

Інструменти розділу «Харчування»